Горяйнов Сергій Володимирович


 

 

 

 

 

 

 

 

Горяйнов Сергій Володимирович

год рождения

Доцент кафедри геології, канд. геол.-мінерал наук.

В 1992 р. захистив у Новосибірську кандидатську дисертацію по темі "Структурные закономерности размещения золото-сульфидного оруденения Верхне-Енашиминского рудного узла (Енисейский кряж)". У цьому ж році присвоєно вчений ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук за фахом 04.00.04 ("Геотектоніка").

За час роботи в Харківському національному університеті підготовлені й читаються як традиційні навчальні курси ("Загальна геологія", "Польова геологія", "Економіка й організація геологорозвідувальних робіт", "Складання проектів і кошторисів", "Економіка мінеральної сировини"), так і новий авторський курс "Методика геологозйомочих робіт", що не має аналогів в інших вузах України. Для цього курсу створені й видані навчальні посібники.

Одночасно із проведенням навчального процесу в 1992 - 1994 р. працював у науково-дослідному секторі університету, брав участь у розробці геохімічних методів пошуків золота й вуглеводневої сировини.

В 1993 р. при кафедрі геології заснував студентський науково-дослідний загін для вивчення структури різних регіонів України з метою пошуків золота й інших корисних копалин. У складі загону при повній відсутності фінансування з будь-якого боку проведені 11 польових експедицій на Український кристалічний щит, у Донбас, Приазов'я, Закарпаття.

У ході робіт показана застосовність методик, розроблених на Єнісейськом кряжі, до будь-яких складчастих регіонів. Виявлено структури багаторазового перехресного меланжування докембрійських утворень Українського щита, що дотепер не виявлялися. Розроблено нову авторську легенду метаморфічних утворень. Установлено структурні позиції деяких золоторудних родовищ Українського щита.

Для вивчення деталей будови й розвитку внутрішньої структури гнейсових діапірів було проведене вивчення аналогічної структури Солотвинського соляного діапіру в Закарпатті. Результати робіт дозволили краще зрозуміти будову розроблювального соляного родовища, дати прогнози на розміщення покладів високоякісної солі. Це дозволило вчасно скорегувати схему відпрацювання родовища й, таким чином, продовжити термін служби діючої шахти №8 Солотвинського солерудника.

Для зони зчленування Донбасу й Приазовського кристалічного масиву була також розроблена нова легенда, що включає метаморфічні й метасоматичні комплекси, що раніше не виділялися. Легенда дозволила уточнити геологічну будову цього складного регіону, установити структурне положення деяких золоторудних проявів і скорегувати проведення пошукових робіт. У цей час ці результати робіт науково-дослідного загону використовуються в Приазовській геологорозвідувальної експедиції ГГП "Півненьукргеологія" при проведенні геологічного довивчення району м-ба 1:50000 і при пошуках золота й поліметалів.

За підсумками цих робіт загоном випущені 10 наукових звітів і видані 2 колективні монографії (в 1997 та 2002 рр.).

Авторськими роботами минулих років був виявлений широкий розвиток альпійських тектонічних рухів у всіх регіонах України. Ці результати були застосовані для розшифровки структури Північного й Південного Донбасу. Це дозволило виявити перехресно-насувні структури Північного Донбасу, що дозволило прогнозувати новий для даного регіону тип пасток вуглеводнів. Авторські методики також дозволили виявити велику меланжеву зону в Південному Донбасі, що потенційно може стати новим поверхом нафтогазоносності цього регіону. Результати робіт захищені науковими звітами й публікаціями.

Починаючи з 1985 р. на підставі проведених прикладних досліджень розробляв загальнотеоретичні питання закономірностей композиції геологічних тіл, їхнього складу, структури й форми. Результати вирішення цих питань є теоретичною базою всіх авторських прикладних розробок протягом усіх наступних років. За підсумками цих теоретичних робіт в 1999 р. була депонована, а в 2002 р. – видана монографія "Ієрархія резкостных геологічних тіл", що є основою докторської дисертації.

З 2001 р. освоєні й читаються нові курси лекцій - "Структури рудних полів і родовищ", "Основи металогенії", Історія й методологія геологічних наук", а також курс "Методика геолозйомочних робіт". З 2003 р. додатково читається курс "Геологічні формації", з 2004 р. - "Комп'ютерна графіка".

В 2004 р. присвоєне наукове звання "Доцент кафедри геології".

В 2005 р. написав докторську дисертацію "Ієрархія різкісних геологічних тіл", що подав на захист у спеціалізовану вчену раду Д.26.162.02 Інституту геологічних наук НАНУ (м. Київ) за фахом "Загальна й регіональна геологія". Дисертація не була допущена до захисту як нібито не відповідна спеціальності ради.

Отримані результати дозволили сформулювати наукову ідею про те, що ієрархічний устрій природних тіл є закономірним. Була сформульована наукова ідея "Про закономірності ієрархічного устрою природних тіл", про що Міжнародною Асоціацією авторів наукових відкриттів було видане Свідчення №14-I (2006 р.). Президією Російської Академії природничих наук був нагороджений срібною медаллю "Автору наукового відкриття", присвяченою лауреату Нобелівської премії П.Л. Капиці.

В 2005 р. у складі науково-дослідного загону кафедри геології проводив польові дослідження метаморфічних комплексів Західного Приазов'я на розрізі по р. Берда, а в 2006 - Східного Приазов'я по р. Кальміус. За результатами цих робіт загоном кафедри геології також написана монографія (2009 р.).

В 2006-м року завершена велика узагальнююча робота з газоносності Донецького складчастого спорудження, що дозволило виділити стратегічні напрямки освоєння газових ресурсів цього регіону. Написані проекти буріння пошукових свердловин на природний газ.

В 2008-м році від Міжнародної Асоціації авторів наукових відкриттів отриманий Диплом №36-S, що підтверджує встановлення наукового відкриття - "Закону зміни силової організації новостворених природних тіл".

Курси: пошуки та розвідка рідких та коштовних металів, геологічні формації, методи геологічної зйомки,

707-55-65 (аудиторія 6-63)